- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
«ПОСАДИ БАБУ ЗА КЕРМО!» Лілія проминула світлофор і видобула зі шкіряної сумочки мобільний телефон (імена і прізвища в матеріалі змінено). Він задзеленчав уже втретє. Це був її Віталій. — Ліля, ти де? — Їду. Він розсердився: — Розумію, що не йдеш своїми ніжками. Вона дратівливо відказала: — А ти хочеш, щоб я пішки ходила?! — Вибач. Я хвилю
Цього вівторка до редакції зателефонував місцевий житель і, представившись Валентином, повідомив неприємні речі. Він розповів, що його син, котрий займається підводним рибним ловом (законно це чи ні — нехай з’ясовує або стежить рибінспекція), днями пірнав біля пішохідного мосту і був вражений побаченим. Дно Случі було встелене дохлими раками, а вод
Щоразу, лягаючи на лівий бік спати, Петро Адамович Зубчик спочатку вимикав світло на бра, а затим кулаком підминав під голову подушку. Для зручного перебування голови під час сну.Та одного разу він промазав. І кулаком вліпив собі під око.Зранку із синцем мусив теліпати на роботу.Колеги відразу почали пере-шіптуватися. Чутки докотилися й до шефа.Той
Збігло два роки, як Дана Мазурчак (імена і прізвища в матеріалі змінено) поховала свого Петра. Його знайшли мертвим у вільшнику біля болота. Судмедекспертиза довела, що чоловіка вбили. Рана на голові була глибока. Не виключено, що то був слід від сокири. Проте поряд із трупом знаряддя вбивства не знайшли. Та й взагалі, на місці злочину ніяких сліді
Любомира Шуцькевич (імена і прізвища в матеріалі змінено) сиділа біля вікна в першому ряду. Була змучена, згорьована, згорблена, присоромлена… Вона час від часу, покрадьки, поглядала то в бік суддів, то в бік представника прокуратури. Проте основна увага старої жінки була зосереджена на Денисові. Ролі матері і сина в цьому просторому і холодному п
Надворі — невеликий морозець. Кружляють пухнасті сніжинки. Літають сполохані голуби. Туди-сюди сновигають з торбами і сумками пішоходи, поспішаючи хто куди.У ці суєтні хвилини тротуаром центральної вулиці крокував місцевий житель, котрого звали Євграф. Ішов і про щось своє думав.Коли раптом його думки порушила юначка, котра несподівано, як та голуб
Софія про себе нагадала в переддень Нового року. Привітала зі святами та здивовано мовила:— А я дивлюсь, що у вас знову з’явився скайп!— Відремонтували нарешті гніздо.— Це ж як добре! А то по телефону не наговоришся. А це — безплатно. Чого відразу не озвався?— Софійко, це ти можеш днями сидіти за комп’ютером, ляси точити, а я собі цього дозволити н
(Закінчення. Початок у № 1 за 2 січня) ОСТАННЯ ВИЛАЗКА Денис у звичній своїй манері вештався базаром. То в той намет зазирне, то в той. І в усі боки «стріляв» очима. Потайки. Націлено. В очі кинулася пара добротних світло-коричневих чобіт. На теплій основі. — Поміряєте? — поцікавилася молоденька смаглявка. Денис мовчки взяв до рук одного чобот
ПТИЦЯ В КОНДИЦІЇВ одній із місцевих газет Ніна надибала об’явку, в якій ішлося про продаж свійських гусей. Місцевий фермер «віддавав» птицю за низькою ціною.І тут у Ніни народилася ідея: а чого б не купити? Тим більше, новорічні свята наближаються. Але чому той дядько так задешево продає гусей? Це ж на тридцять відсотків нижче від базарної ціни. Мо
«КРАДІЖКА»Хтось обікрав підприємця Леоніда Кориткіна (імена і прізвища в матеріалі змінено). Зламавши невеличке віконце з тильного боку гаража, невідомі проникли усередину і «винесли» тридцять пар дорогого шкіряного взуття. Прихопили ще ноутбук і барсетку з крупною сумою готівки, яку Кориткін того дня залишив у салоні авто.Підприємець викликав мілі