- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Кримінал
Стінолаз
75 07-07-2017Сергій Копитков (імена в матеріалі змінено) обікрасти пенсіонерку, яка живе в будинку навпроти, планував два тижні. Попервах навіть мав намір стару жінку позбавити життя, але в останній момент вирішив просто її приглушити рукояткою травматичного пістолета — по тім’ячку або ззаду по шиї. Так, як це роблять кіногерої у детективних чи кримінальних філ
Добра душа…
58 23-06-2017— Антипе Гавриловичу! А навіщо ви побили репортера Василя Слідопита?— То є неправда!— А що скажете про розповсюджене відео…— То є фікція! Монтаж!— А як насправді все було?— Значить, я йду на обід. Після засідання. Думками окутаний. Бо рішення важливі приймали. Та я не про те. Значить, іду собі спокійно, думаю. Про народ. Коли це позаду, спиною чую,
У пам’ять про Юрія Ковальського
68 16-06-2017Важко писати про людину в минулому часі, про людину, з якою працював, у якої набирався журналістського досвіду, і яка передчасно, на злеті творчого шляху, відійшла за межу Вічності…Вперше доля мене звела з Юрієм Івановичем, коли він працював у газеті «Радянський прапор» (тепер «Лесин край). Його кабінет, який ділив із коректорами, розміщувався тоді
Собаче похмілля
70 02-06-2017Якщо в невеличкому населеному пункті знаходиться одна-єдина кафешка-бар, то й, звісна річ, усі любителі міцненької там і отираються. Щоправда, не всі гамузом вони біля цього «закладу» збираються, бо важливу роль тут відіграють певні суттєві чинники: час доби (хто коли прокинеться і в якому місці), стан душі і тіла, наявність грошей у кишені і настр
Толока з перегонами
36 05-05-2017Йду полем. Праворуч — зеленіють хліба. Ліворуч — свіжовиорана рілля. Трішки далі — перелісок. Буйно зеленіють молоді листочки. Жовтими очицями цвітуть первоцвіти. Над ними бринять бджілки. У небі жайвір співом заливається. Сонечко благодатно світить.Краса!Минув поле. Перелісок. Вийшов на приватні ділянки. Люди на городах копошаться. Орють земельку.
Ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Микола МАРУСЯК: п’ять місяців у «зоні» очима очевидця
117 28-04-2017На моєму столі — повістка 1986 року, видана на ім’я Миколи Романовича МАРУСЯКА. 2 вересня його, 24-річного молодого чоловіка, зобов’язали з’явитися у місцевий військкомат із документами та речами. Напередодні у центральній поліклініці призовників оглядали поза чергою. Усі вони виявилися здорові, бо жодні скарги до уваги не бралися, а перед від’їзд
«Розводілово»
75 21-04-2017Андрій подзвонив Ліді (імена в матеріалі змінено) по мобільному і попрохав, щоб та купила свіжоморожене філе червоної риби.— Чогось юшечки захотілося, — додав чоловік.— Так у нас же короп є, — на те дружина.— Я знаю. Але з філе теж непогана виходить. А ще спеції додати — смакота!— Та добре.* * *Ліда спочатку купила ті продукти, за якими йшла, а пот
Борька
93 31-03-2017Івасюки переїжджали. Пакували речі. Носили їх до буса. За їх клопіткою роботою із-за куща смородини спостерігало порося. В’єтнамської породи. З самого ранку вклалося під тим кущем і не вилазить. Лише час від часу сердито порохкувало. — Васю, а що з Борькою робитимемо? — спитала чоловіка Галина. «Нарешті й про мене згадали», — зі щемом у серці по
Не та погода
77 03-03-2017«О-о-оооо-х-х-х…Ну й погода… Цілий день мете. Куди його вже мести? Ні проїхати тобі, ні пройти...Важко… Другий день ллє. Залило — з хати не вийдеш. Ліпше вже мело б…Ох, як погано мені… Ні дихнути, ні продихнути. Палить. Пече вогнем! Ніби хоче на вишкварку висмалить. Хоч би хмарку яку нагнало. Хоч би крапнуло тобі…О, сусіди приїхали. Бізнесмени! Тор
Коли рибалка вдома…
86 20-01-2017Галина ввійшла до квартири й дихнула паром, який принесла з вулиці:— Хух! Нарешті вдома!І посмішка в неї — аж до вух!Назустріч вийшов її Роман. Хмикнувши, поцікавився:— Чого така весела?— Ех, Романочку, — защебетала дружина. — Таки прекрасна штука — життя! Зніми чоботи.— А сама не можеш?— Ну, Ромчику. Я втомилася.— Ну-ну.— Ну, не сердься, Ром. Сам