- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Водій старенького «Вольво» ледь не наїхав на білобрисого парубка у жовтій футболці, сірих шортах і в білих кросівках на босу ногу.Опустивши віконце, червонощокий водій випалив:— Ідіот! Йолоп! Куди преш?!Білобрисий витріщився на власника іномарки, закотив очі під лоба і ритмічно закивав головою?— Погоджуєшся, що ідіот? — дратівливо кинув червонощоки
Піднімаючись сходами на четвертий поверх, Тарас потішливо розмовляв із приятелем, з котрим щойно ходив на тренування до тренажерного клубу. Домовлявся з ним на післяобідню зустріч, аби посидіти за горнятком кави в якомусь кафе.А ось і його квартира.Тарас встромив ключ у замкову шпарину, але той не провернувся.Двері були не замкнені.«Невже забув зач
Свята Неділя, Трійця… А ще в народі кажуть: Зелене свято. І не дарма. Cаме в ці дні зібрані трави вважаються найбільш цілющими. І починають їх збирати до сходу сонця, з четверга і до Святої Неділі. Та помічними вони є заготовленими і на саму Трійцю, в будь-яке інше свято. Можна збирати трави і копати коріння щодня, тільки треба знати, як, де і кол
Віктор Борейко (імена в матеріалі змінено) невеликим будівельним бізнесом зайнявся декілька років тому. Зібрав бригаду з місцевих «ліпил», котрі тривалий час попоїздили по закордонах і дещо навчилися в будівельній справі. Роботи виконували різні: викладали тротуарною плиткою подвір’я, зводили приватні будинки, бані, мангали, огорожі, проводили ремо
І посадив Кузьмич під вечір чотири волоські горіхи. Рядочком так. Дотримуючись необхідної відстані для росту цих дерев.І прокинувся рано-вранці Кузьмич. Вийшов надвір, щоб волоські горіхи ті полити. А їх… як корова язиком злизала.І заволав Кузьмич на всю округу:— Порішу! Руки-ноги повідриваю і сірники вставлю! Голову відкручу, а замість неї баняка
Зінаїду Ковальчук, жінку-підприємця (імена в матеріалі змінено), вже другу годину возили околицями міста, переважно по об’їзній дорозі. Возили на її власному авто.Сидячи на задньому сидінні «Вольво», сорокап’ятирічна жінка поволі усвідомлювала жахливу картину, що трапилася з нею нещодавно. На зупинці перед світлофором до неї несподівано підбігли дв
Іван не озивався, мабуть, із рік. Петро знав, що через тотальне підслуховування і стеження російськими спецслужбами всього і вся, брат боїться з ним спілкуватися. При розмові по телефону або в скайпі Петро навмисне переключався на політику, щоб дістати Івана, який ще молодим (в радянські часи) застряг на московських обширах.А це, раптом, Іван «подз
Вони майже одночасно приїхали до продуктового магазину. На велосипедах.Умовно їх назвемо «А» і «Б».«А» першим зробив певні покупки і першим поїхав додому.Вдома «А» завів велосипед у двір і тільки тепер придивився до нього.— Непоганий велік, — здивовано мовив «А», чухаючи потилицю. Але не мій. Схожий, але… Це що, виходить, я вкрав чийсь велосипед?*
— Мамо, а ти надовго їдеш?— Не знаю, доцю. Але я постараюся цього разу довго не бути. Втомилася.— То не їдь.— А жити як будемо?— Якось проживемо.— Якось не хочеться, доцю.— То ти, мамо, справді довго не будеш?Марія, замислившись, мовчала.Було помітно, що Віта нервує. Покутувала губи, тупцяла на місці, туди-сюди вертіла головою. Навіть сердито спита
Сніжану Супрун (імена в матеріалі змінено) затримали за підозрою у вбивстві свого коханця Олексія Поздняка. Мертвим того знайшли сусіди напередодні, вранці, у власному будинку.Сніжана Супрун належала, як мовиться, до жінок бальзаківського віку. Зі слідчим вона була безцеремонною, поводилася то задирливо, а то з такою добротою, що хоч до серця прикл