- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Зуби…І навіщо природа нагородила ними людину?Ні, щоб ото без нервів…Буває, як заниє…Було це напередодні Нового року. В суботу.Стоматологія…— Доброго дня!— Здраствуйте!— Невже відчинено?!— Як бачите.— І, навіть, приймають?— Навіть приймають!— Яке щастя! А… Хороший лікар?— Вам поталанило! По коридору — праворуч. Побачите чергу.— В канун свята — і чер
— Здраствуйте!— З-здраствуйте! Третім хочете б-бути?— Так ви ж один!— Я — один. А вас двоє прийшло.— То ви випили?!— Т-трохи.— Ви алкоголік?— Нє-а.— А хто?— Любитель.— Давно п’єте?— Оооооо…— А коли ви вперше спробували спиртне?— Уже д-дорослим.— А точніше?— У років п’ять.— Де це було?— На іменинах.— Чиїх?— Любкіних.— А хто така Любка?— П-подружка м
Вікторія (імена в матеріалі змінені) на якусь мить примружилася, а відтак гукнула:— Сергій?Молодий чоловік, напівобернувшись, розплився у щирій посмішці:— Віка?— А я бачу, ніби ти…— Та я, я! А яка ти стала!— Яка?— Просто красуня! Не та дівчинка, що за сусідньою партою в класі… Але ти й тоді була вродлива.— Дякую! — зашарілася Вікторія. — Давно тебе
Син сьогодні перебував у доброму гуморі. Однак мати таки вловила на обличчі Олексія (імена в матеріалі змінено) легке хвилювання.— Мамо! — вигукнув син, сідаючи на стілець біля столу. — Маю гарну новину!— Ну-ну, кажи, сину.— Не новина — а казка!— Не томи моє хворе серце. А то не доживу до дев’яносто третього дня народження.— Доживете, мамо! — весел
Цього року Україна відзначала 32-річницю чорнобильської трагедії. 32 роки… Тоді на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС було кинуто переважно молодих хлопців. Тоді достеменно ніхто не знав про небезпеку радіації. Вона ж не пахне і її не видно… Тому не всі користувалися респіраторами. Пригадую такий випадок. Одного разу нашу групу привезли до «руд
— Алло! Ти, Петре?— Я, тітонько люба.— Здоровий був, племінничку!— І ви будьте здорові!— Що я хотіла в тебе спитати, Петре…— Питайте, тітко Василино.— Ти будеш там у низинці картоплю садить? А то багацько в мене посівної залишилося. То що?— Ви маєте на увазі ту грядку, що ближче до ставка?— Еге.— Ні, не буду. Хочете, то садіть ви.— Дякую, племіннич
Молоде подружжя Демешків (імена і прізвища в матеріалі змінено), зазвичай, вкладалося спати близько півночі. Саме до цього і йшло.Наталя, закриваючи на ніч вікно, раптом стривожено гукнула свого чоловіка:— Ванька! А йди-но хутчіш сюди!Іван підійшов.— Що там, «енлео» сіло?— Гірше. У сусідів світло горить.— Так і в нас горить.— Ну, який ти в мене заб
Стелла одразу помітила на обличчі Віктора (імена в матеріалі змінено) якесь збентеження, коли той повернувся ввечері з роботи. Прийшов, повечеряв, втупився в телевізор і мовчить. — Щось трапилося? — спитала зрештою Стелла, ввійшовши до кімнати. — Нічого такого особливого, — відказав чоловік, не повертаючи в її бік голови. — «Нічого особливого?..
Побачивши коло хвіртки Юрка, сусідського шибайголову, Федора Ясінська (імена в матеріалі змінено) напружилася.«Якого дідька лисого його пре до мене?» — розсердившись на несподіваного гостя, подумала сухорлява стара вдова.— Добрий день, бабо Федоро!— Добрий, добрий, — сухувато відказала стара, допитливо свердлячи маленькими вицвілими очима сусідсько
(Закінчення. Початок у №22 від 01.06.18 р.)Тож, не гайте часу та чимчикуйте до лісу та на луки! До речі, останній строк заготівлі березового листя (та й усякого) — Купальський тиждень. Після нього лист тужавіє, стає менш цілющим.* * *Виїхав до продискованого поля. Тільки вже з іншого боку.Осичина, березина. А поміж них — щавель кущиться. За годину