- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
А почалося, як завжди, з банального: слово за слово і — зчепилися.Першим у вухо Стопакіну заїхав Грозяка. Добре приклався своєю великою кулацюгою. Так, що той, розправивши руки, мов птах крила, відлетів на метрів зо п’ять.За свого приятеля вступився Пильний, рявкнувши на все горло:— Ти не прав, Грозяко! — і дав тому під дихало.Коли Грозяці перехопи
Просить у касі лисий шкет,Стуливши долоні:До Керчі — один білетЙ плацкарт у вагоні!Місце дайте (ось грошва),Як бомжу-аскету…Верхня лавка, бокова,Біля… туалету!Щоб трусило там й гуло,Та давали чаю,Рідну тещу у селоЗ гостей відправляю!Мив їй ноги, чухав спину,Годував… ікрою:За свою любов-дружину…Плачу добротою!!!Володимир ДАНІК
1 березня вважається Всесвітнім днем котів. Авжеж — весна, сонечко пригріло, кров розігріло. Ось і цей рудий красень, щоб трохи охолонути від любовних пригод, забрався на спину дельфіну. Тримай хвилю!Фото Віктора ТИМОЩУКА
— Василю!— Що, Галинко?— Як ти міг??!— Ну…— Ти знову мені… зрадив?!— Я навіть не знаю, як це сталося.— Але ж ти мені обіцяв! І я тобі повірила!— Я не хотів. Це сталося якось підсвідомо. Я… тільки до неї доторкнувся.— Неправда! Я бачила, як ти її пестив, обіймав, цілував, шепотів ласкаві слова. А потім навіть…— Ні, Галинко, до того не дійшло. Тобі т
Мода… Чого заради неї не зробиш! На які жертви тільки не підеш, аби тримати стиль!Он іде одна. Жертва. Він? Вона? Воно?...Вся голова в залізяках. Тобто, у пірсингах. Залізяки — у вухах, залізяки — у бровах, залізяки — в носі, залізяки — на губах, залізяки — на язиці, залізяки — на підборідді… Мабуть, і під штаньми залізяки є.Ну, чим не абориген із
— Привіт, коханий! — Привіт, люба! — Щось я тебе погано чую. — Такий зв’язок. Коли приїдеш? — У неділю. — Як справи? — Нічогенько! А в тебе як? — Усі по норах! — Знову кидаєш курити? — Кидаю, ех-хе. — Перестав би вже дурницею займатися. — Тобто? — Ти вже або кури, або не кури! А то кидає, то починає. То знову кидає і знову у нього «всі
Ввійшовши до хати, Петро сходу випалив:— Нашого Пушка машина збила!— Я-ак??! — Олена ошелешено схрестила на грудях руки і притулилася до стінки.Петро добив:— Намертво!— Де??— В провулку. Сусідньому. Біля паркану лежить. Ех-хе-е, доладній був котяра. Мишей ловив…— От лихо, — Олена гепнулася на стілець.Шкода їй було Пушка. Непоганий був кіт: гарний,
Я — Пилип Конопля. Я є референтом найясновидящої, наймагічнішої, найунікальнішої і найздібнішої знахарки світу, майстра най-найвищої категорії Ядвони Звенижуй!Ядвона Звенижуй з допомогою заклинань і спеціальних магічних обрядів робить просто дива!А втім, почитаймо відгуки пацієнтів знахарки.«Я вже старий. Жив самотньо. З часом зовсім захирів. Пропа
Іван Вікентійович цього дня дещо запрацювався. З роботи вийшов на годину пізніше. Дорогою згадав, що потрібно зробити декотрі покупки.Щось собі думаючи, забіг до першого-ліпшого магазину. Вскочив і… закляк.А молоденька чорноока продавщиця без жодних емоцій спитала:— Що із асортименту вас цікавить, шановний?Іван Вікентійович на це лише заплямкав пер
— Алло! «Нашваш радіо»?— Так! Ви хочете когось привітати?— Ну, еге!— Нуеге хочете привітати?— Та ні! Другана! Васяню Жареного!— Василя?— Ну, еге!— Жарений — це прізвище?— Ні, поганяло.— У нас так не прийнято.— Я плачу бабки!— З чим будете вітати Василя Ж… Жа… Жареного?— З тридцатніком!— З тридцятиріччям?— Тіпа того!— А коли в нього…— Завтра!— Яке в
