- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Баба Галина гукає через паркан:— Агов, Маріє!Сусідка-однолітка ставить відро біля веранди й, підчовгуючи до штахетника, здивовано-сердито питає:— Чого репетуєш, наче тебе ріжуть?!— Здорова будь!— Ну, здоров!— Діло у мене до тебе є.— Яке ще діло?— Курчат купила на базарі…— Та знаю я!— Квочка їх не приймає. Б’є, клята!— Напої!— Кого напоїть?— Квочку
Даішник зупиняє «Лексус».За кермом — симпатична білявка. На ній червона блузка, міні-спідничка, маса перснів. Нігті — довші за пальці…— Порушуєте, громадянко! — козирнув лейтенант.— Я порушую? — здивувалася власниця іномарки, висовуючи з дверцят стрункі ніжки. — А що, я когось переїхала?— Ху! Слава Богу, ні! Ви переїхали пішохідний перехід! На черв
Проснувсь неспокій у родині,На вахту стали вороги,Як рушили по УкраїніСвятої злуки ланцюги.З Карпат до Києва з піснями,В мороз, на відстані руки,Стояли люди з прапорамиІ «западенці», й «східняки».Збудили совість у народуДух лицарства, соборний дзвін.В борні за владу і свободуВставали люди із колін.Поки майдани вирували,Раділи, грали на трубі...Чини
Павло із Сергієм на ставок прийшли раненько. На небосхилі тільки-но починало жевріти.Надіваючи наживку, Павло поцікавився:— А справді кажуть, що тут карасів — хоч лопатою вигрібай?Сергій усміхнувся:— Та тут роботи — непочатий край!— Ну, побачимо.Хлопці закинули вудки. Затамувавши подих, чекають.Раптом Сергій як закричить:— Павле! Потягло!Павло різк
Зібрались Звірі на Звірраду,Чи то спішили, чи з добра,Порадившись, на левову посадуПризначили... партійного Тхора!?Бо він — вожак! Мав звички гарні,Освідчений, у дошку свій...,П’ять років він у буцегарніСидів за кражу і розбій!Тхір склав присягу на довір’я,Йому співали Солов’ї..Берлогу Лева, ліс Міжгір’я...В той день він прихватив... Сім’ї!!!Аби за
Після того, як у 1795 році російська імператриця Катерина ІІ перейменувала Звягель у Новоград-Волинський, назву нашого міста (на щастя, чи для декого, може, на жаль) ніхто не чіпав. Доки не знайшлися «грамотії», котрі робили надпис на дорожньому вказівнику, розташованому на автодорозі «Київ-Чоп», неподалік від в’їзду до міста з боку Рівного.Подивіт
Заколов Петро свиней,Щоб прибуток взяти,На ярмарок до людей Повіз продавати.Доки довідки купив,Не встиг все продати,Довелося у кумівНіч заночувати.По закону данини,Від себе і жінки,Приніс кумам свіжиниЙ сулію «зубрівки».А куму все місто знало —Сексапільна жінка…Вмить в пательні шкварчить сало,М’ясо і печінка.В кухні поралась без шику,Жарила, тушила
«Дорогий друже! Ось уже з березня цього року Ваше авто «Тойота-Лексус» знаходиться на парковці біля мого будинку. Кожну ніч мешканці нашої багатоповерхівки примушені вислуховувати різноманітні переливи мелодій, які випускає охоронна сигналізація. За цей раз Ви жодного разу не зволили дистанційно чи напряму відмінити сигнал тривоги, маючи можливість
У саду, біля калини,Солов’ю у такт,Просив руку у дівчиниМолодий юнак:Покохав я очі милі,Їхню синюю красу,Ці вуста, як вишні спілі, Гнучкий стан, косу.Маю мету благородну —Лиш з тобою жить,Обіцяю тебе однуДо скону любить!Дівка носком чобіткаЗемлю колупала,На слова свого дружкаТак відповідала:Посилаю я до феніТвій палкий мотив,Як валюта є в кишені, —
Район «СМОЛКА», Перехрестя вул.Бурковського та Долгополова...
