- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
(Продовження. Початок у №38, 39 від 16, 23.09.2016 р.)ЗНОВУ ТРІЩАТЬ КУЩІ…На дисплеї висвітилась одна риска. Значить, батарея ще не зовсім сіла, і Микола спитав у мобільного:— А чого ти погас у відповідальний момент? Чи ти також кабанів злякався?Мовчиш?Раптом у гущавині драпаштану гучно затріщало.Микола схопив відро-півторачку і гасанув у протилежни
ДОРОГОЮ ДО ЦВІЛІПо гриби виїхали раненько. Ще на небі ясно горіли зорі, що віщувало гарну погоду. Тим більше, рясно пішов літній гриб: білі, краснюки, бабки…Але людей у лісі, як кажуть, хоч їх самих збирай!..І то є оманлива приказка, коли говорять, що «мого гриба не заберуть», і в ліс можна їхати о будь-якій порі. Лукавлять! «Заберуть»! Ще й як «за
Літо, теплінь… Вікна у всіх будинках навстіж…За рогом — цілодобова булочна. Під нею за столиком сидять двоє німецьких пенсіонерів. Він п’є пиво, вона — чай з тістечком. Дивляться, як безуспішно плине Англія-Словаччина. Обговорюють щось. Долинає тільки: «В 1975…» Вона киває головою. Він повільно потягує пиво і плескає її по руці…У студії навпроти —
Своїх земель завжди Росії мало,Не вистачає й рік, морів та гір.Тож недарма «Жандарм Європи» звали,Бо всюди насаждали «русскій мір».Сучасники від предків не відстали —В Молдову та Чечню прийшла орда,Невдовзі черга Грузії настала,Тепер від москалів і нам біда.Лукавив, прикидався нашим братомСусід північний — спритний лицемір,«Зелені» в Крим з’явилися
Дню народження Лесі Українки навіть Google присвятив свій оригінальний дудл (логотип) зі сценою з «Лісової пісні». Що вже говорити про Звягельщину — на батьківщині поетеси з нагоди 145-ї річниці іменин відбулося чимало традиційних заходів, а от серед новинок — конкурс юних поетів «У подарунок Лесі». Йдеться про поезії, що стосуються життя і творчос
З цими словами звягельчанин Валентин Копач зайшов у редакцію, поклавши на стіл клаптик паперу. Розповів, що написав вірш, на основі Гімну України, як кажуть, людині наболіло. І ось вночі йому наснилося, що читає своє поетичне творіння на публіку, яка дуже йому довго аплодувала. Подумав: а чому б йому не поділитися віршем із читачами у реальному жит
У НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ ЗАВІТАВ ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИКЙого проза перекладалася російською, угорською, словацькою, румунською, польською, французькою, італійською, англійською, японською мовами. Не докладаючи надмірних зусиль у плані реклами, Мирослав Дочинець за декілька років став одним із найбільш читабельних українських авторів. Виявляєтьс
Були собі на світі чотири сонячні зайчики — Жовтий, Червоний, Білий і Синій. Жили вони для того, аби створювати красу, і радували жителів свого світу.Як же вони це робили? Справа в тому, що місто, де жили ці зайці, було сірим. Тому кожного ранку кольорові герої виходили на чотири пагорби великої гори, що стояла перед містом. Вони чекали, поки сонце
Під такою назвою вийшла нещодавно нова невелика книжка «Присвята його величності — Вчителю» Заслуженого вчителя України Світлани Олексіївни Челядіної.Зміст цього видання висловлює автор епіграфом — словами давньогрецького філософа Платона: «…Ця посада набагато вагоміша за найвищі посади в державі…».Численні вислови видатних педагогів, філософів, по
ЩО ЦЕ ЗІ МНОЮ? Що це зі мною? Втрачаю свідомість. Сильний удар… Там, де серце, — пече. Замість роману життя, мабуть, повість Крапку поставила в ліве плече. Пахне земля… Більше з неї не встану. Небо криваве, кривава трава… — Мамо рідненька, пробач мені, мамо, Сили вкладаю останні в слова. Пахне земля… Разом з тілом зникає. — Я не вмира