- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Василю Васильовичу зранку ногу прихопило. Якісь кольки в коліні. З ліжка підвівся — і від болю ледь не впав.Почовгав до лікарні.— Здрастуйте, лікарю!— Здрастуйте!— Ввійти можна?— Заходьте, коли прийшли. Сідайте.Василь Васильович проклигав до стільця.— Що у вас?— Нога.— Це я зрозумів. А що з нею?— Ні з того ні з сього боліти почала.— Ніде не падали?
На зупинці стояла лише одна молода жінка. Крадій так тихо підкрався до неї ззаду, що та його не почула. Нападник різко рвонув на себе її сумочку. Проте, йому не пощастило. «Слабка стать» виявилася не дуже вже такою й слабкою. Жертва міцно тримала свої речі. Та вона була ще й не з лякливих. Грізно здвинула брови. — Ти що, виродку, по пиці захотів?
Судовий процес проходив напружено. Відповідач, пан Василь (прізвища дійових осіб поки що не називаємо, оскільки ця справа подана на апеляцію), постійно гортав свої папери, зрідка позиркуючи на свою дружину Майю.Але почнемо з того, з чого почали судитися подружжя немолодого віку.Пані Майя прожила зі своїми батьками більше сорока років. Свого часу їх
7 вересня під головуванням першого заступника міського голови Миколи Усенка відбулася чергова робоча нарада з питань обговорення заходів щодо охорони місцевих річок та водоймищ та запобігання браконьєрству. Її учасниками були державні місцеві інспектори рибохорони, представники обласного управління, працівники міського відділу міліції, члени грома
Андрій Петрович набрав «102». Через кілька секунд на іншому кінці зв’язку бравий чоловічий голос відчеканив: — Черговий міськвідділу капітан Глушко! — Тут, ніби, крадуть, — якось несміло повідомив Андрій Петрович. — Що крадуть? Де крадуть? — Що крадуть — не знаю, а обкрадають квартиру. Вас це цікавить? — Хм! Ну й питаннячко! — Якщо зараз виї
Зважаючи на складну ситуацію, що склалася на водоймищах Новоград-Волинщини, міськрайонна організація «Громада рибалок» (голова Ігор Левченко) змушена була 31 серпня знову провести збори рибалок-любителів. Зустріч відбулася у приміщенні літнього театру в міському Парку культури та відпочинку.Разом з тим, керівництво спілки мало на меті розглянути і
У Василя Берези вовк теля вкрав. Просто біля хати. А хата — біля самісінького лісу.— Я його таки, гада, уколошкаю! — дратуючись, зарікся Василь. — Ось зараз піду в ліс і його знайду! Знайду і…— Дивися, щоб він тебе не порішив! — озвалася дружина Галина, чаклуючи коло плити.Василь набурмосився.— Чого це раптом? Гадаєш, що я ні на що не здатен?З кухн
До ювелірного магазину ввійшов чоловік років тридцяти. Чемно привітавшись, він почав розглядати на вітрині золоті печатки. — Вам допомогти підібрати коштовність? — До нього підійшла молоденька продавщиця-чорнявка. — Якщо ваша ласка! Незнайомець переміряв чи не всі печатки. Мружив чоло, кривився. Зрештою, мовив: — Щось нічого не підберу. Прода
Баба Галина гукає через паркан:— Агов, Маріє!Сусідка-однолітка ставить відро біля веранди й, підчовгуючи до штахетника, здивовано-сердито питає:— Чого репетуєш, наче тебе ріжуть?!— Здорова будь!— Ну, здоров!— Діло у мене до тебе є.— Яке ще діло?— Курчат купила на базарі…— Та знаю я!— Квочка їх не приймає. Б’є, клята!— Напої!— Кого напоїть?— Квочку
Даішник зупиняє «Лексус».За кермом — симпатична білявка. На ній червона блузка, міні-спідничка, маса перснів. Нігті — довші за пальці…— Порушуєте, громадянко! — козирнув лейтенант.— Я порушую? — здивувалася власниця іномарки, висовуючи з дверцят стрункі ніжки. — А що, я когось переїхала?— Ху! Слава Богу, ні! Ви переїхали пішохідний перехід! На черв