- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Третю добу їхня невелика група вела спостереження за будинком, що білів на околиці села. Був липень. Сонце пекло немилосердно. Кущі, що росли над неглибоким яром, ніякого затінку не давали. — Ну, ми тут засмагнемо ліпше, ніж у Ялті, — крізь зуби процідив капітан Волинець, обережно повертаючись із боку на бік. — Нічого, — заспокоїв його майор Феще
Першим на роботу пішов батько. Останньою зібралася мати. Чогось хвилювалася, з рук все падало. Не могла зрозуміти чому. Покликала Іринку. — Що, мамо? — вибігла з кімнати дочка. — Я біжу. Запізнююся. Дивись, будь розумницею. Нікому не відчиняй, нікуди не виходь. Зрозуміла? — Ага. — Їжа — на газплиті. Молоко — в холодильнику. Коротше, що треба, —
ЗІЗНАННЯ Сергій прийшов у парк на побачення рівно о сьомій, як домовлялися. — Щось трапилося? Твій голос був стривожений, коли говорила по телефону. Ольга деякий час мовчала. Відтак сіла на лавку. Сів поряд і Сергій. — Чого ти мовчиш, Ольго? — Ти мене вибач, — несміло почала дівчина, — але ми повинні розірвати нашу дружбу. Сергій різко підвів
27 ЛИСТОПАДА — 20 РОКІВ НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОМУ МІСЬКРАЙОННОМУ СТОМАТОЛОГІЧНОМУ МЕДИЧНОМУ ОБ’ЄДНАННЮМіське і районне стоматологічні відділення «злити» в одне медичне об’єднання було вирішено Міністерством охорони здоров’я України в 1991 році. Звичайно, стоматологічну допомогу населенню міста і району надавали ще до створення цього об’єднання, і в скла
Син: Ма! Мати: Га?! Син: Ну, ма! Мати: Га, кажу! Син: А де тато? Мати: Немає. Син: А де він? Мати: Космонавтом став і в космос полетів! На Марс! Син: Надовго? Мати: На триста років! Син: А хіба так довго живуть? Мати: Живуть. Там. Син: На Марсі? Мати (дужче сердиться): Так, лягай спати! Син: Ма, а ми до тата полетимо? Мати: Навіщо?
— Алло! Я — по оголошенню. Здрастуйте!— Добрий день! Слухаю вас.— Вас турбує Ігор Ратуш. Двері хочу замовити. Дерев’яні. Вхідні.— Будь ласка! За тиждень зробимо.— Ой, ви не спішіть! Хоч би за два тижні. Грошей ще бракує.— Гаразд.До замовника приїхав майстер. Зробив заміри дверного отвору. Поїхав.Минуло два тижні.— Здрастуйте! Гроші є! Двері готов
КРАДІЖКА…Сітки знімати випливли, як завше, на світанку. Проте, скільки чоловіки не рискали берегом, скільки не шукали, але снасті наче Водяний забрав.— Ну, і що це значить? — спочатку «смачно» вилаявшись, спитав Василь Ворхла.— А фі-фіг його з-знає, — відказав Федір Тимошко, прикурюючи цигарку. — С-ставили тут.— Ставили, — протягнув Ворхла.Тимошко
У салоні автобуса, мабуть, було плюс сорок за Цельсієм. Здавалося, що я потрапив до крематорію. Потім моє тіло притисли до дверцят. Поза — проти всіх законів фізики!Перед собою читаю надпис: «Шановні пасажири! Комфортабельність поїздки в нашому автобусі залежить від вас! Не рвіть місця для сидіння. Не лузайте зернята. Не куріть. Не паліть. Поводьте
Про так званих «церсанітівських» хлопців громадськість почула нещодавно. Це — нормальні рибалки, котрі, жертвуючи вільним часом, стали на борню з браконьєрством на наших водоймищах. Поки офіційно створювалася їхня організація, вони разом із державними рибінспекторами виїжджали в рейди. На їхньому рахунку — десятки кілометрів конфіскованих браконьєр
До кабінету Самсамого постукали.— Дозвольте?— А! Головний фінансист! Заходьте, заходьте! Як кажуть, які проблеми?— З прошедшим!— Це з яким?— З Днем боротьби зі злиднями. Народ хвилюється. Треба було би деякі статті законопроектика обговорити.— Якого ще законопр..пр… пр…пр…— Щодо споживчого кошика. Ви, мабуть, забули, але ми з вами вже дещо поправил