- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Дзвонили перед самісіньким обідом. Василь Васильович уже хотів покинути кабінет, але трубку підняв. — Слухаю! — Доброго дня! — Доброго і вам! — Будьте добрі, підкажіть, як мені подзвонити до проектного відділу проектування проектів відділів проектувань? — Куди, куди??! — Василь Васильович відчув, як у його голові зарухалися звивини мозку. Не
Баба Людмила сидить на лавці біля свого двору. До неї підходить сусідка. Питає:— Чого така сумна?— А чому радіти, Маріє? — відказує та, підтягуючи під шиєю ріжки хустки у волошку. — Знову мій Василь коники викидає.— Посварилися?— П’є.— А мій, Людмило, думаєш, кращий? Уранці встало, весь тіпається, шлюзи свої відкрило, піввідра води втягнуло і десь
Два п’яненьких ВасиляМочать тин броварні:Куме! Теща то моя…Ха!.. лежить в лікарні!Моє горе — теща Роза,Вскочила в халепу —Поламала дишель возаОб свою щелепу!Як брехливе цуценя,Вміла дзяволити,Вчила мене… і коня,Як на світі жити.Хоч я був там винуватий, —Другий день радію, Гіпс наклали язикатійНа лице і шию!Благодать! Вже не бурчить,Не гризе насіння
Годинник пробив північ. Панас мне боки — не спиться. Спокою не дає минулий день. А він був важкий, напружений, емоційний.Панас: Галю! Га…Галина: Га?!Панас: Спиш?Галина: Ні, танцюю!Панас: І я не сплю. Ех-хи…Галина: Чого не спиш?Панас: Рахую.Галина: Дня мало було?Панас: Де там! Сама ж знаєш: третій тиждень рахуємо.Галина: Ну, може, там з тобою і неук
Було близько півночі. Галина солоденько посапувала. Панасу ж не спалося. Повернувшись до стінки, розглядав русалчині пишні принади на килимі, на який крізь вікно падали промені повного місяця. Панас то важко зітхав, то постогнував, як ото Сірко за вікном у буді, якого чомусь забули погодувати ввечері. Панас боляче переносив свої промахи, невдачі. Х
Хвилин тридцять тому подружжя Шворганів лягло спати. Дружина наче заснула, та ось чоловіка сон не бере.Панас (легенько штурхає свою половину в бік): Галю?Галина (зненацька сіпається): Га?! Що?!Панас: Не спиш?Галина: Саме задрімала. Що трапилося?Панас: Я вчора у Чорногузи їздив?Галина: О Господи! Знайшов час, коли питати!Панас: То їздив чи…Галина:
Лікар: То що, кажете, з вами трапилося?Пацієнтка: Кліщ присмоктався.Лікар: Коли?Пацієнтка: В п’ятницю.Лікар: А чому тільки сьогодні прийшли?Пацієнтка: Вихідні у вас були.Лікар: Можна було б «швидку» викликати. Якщо самі не могли впоратися.Пацієнтка: Поралася. Та він, гад, так уп’явся…Лікар: Де ви його зловили?Пацієнтка: Кого?Лікар: Та не мене ж! Кл
До лікаря прийшла дамочка років тридцяти. Протягуючи до ескулапа руку, похнюплено мовила:— Мене гадючка вкусила.— Як це трапилося? — спитав чоловік у білому халаті.— Я вужиків люблю, — відказала русоволоса.— Невже?! — здивувався господар кабінету. — І що?— До лісу я ходила.— Навіщо?— Щоб вужика зловити.— Тобто, вужа?— Ага.— Але навіщо?!— Я ж казала
Чоловік повернувся додому зненацька.Дружина злякано поцікавилася:— Васюнчику, ти приїхав?— Як бачиш, — відповів чоловік, дивлячись на занепокоєну Олену, котра вдень ніжилася в ліжку, а поряд, на підлозі, валялися чужі чоловічі речі. — Повернувся раніше. Зустріч не відбулася.У шафі щось зашаруділо. Господар квартири відчинив дверцята. Всередині, в ч
Щотижня до редакції газети «Звягель» навідується 400-500 відвідувачів, щоб подати у поточний номер приватні оголошення. Серед основних рубрик продажу, купівлі, обміну, послуг користується популярністю й підзаголовок «Загублено». Багато хто губить домашніх улюбленців, ще жаліються люди на нахаб, які намагаються жити за чужий рахунок і крадуть гаманц