- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
З огляду на те, що рішення про перенесення пам’ятника Леніну від стін адмінбудівлі у Сквер Слави викликало певні протиріччя в громаді, міська рада розглядає інший, більш компромісний, варіант. Як стало відомо «Звягелю» із джерел, наближених до достовірних, депутати міської ради обговорюють можливість внесення змін до даного рішення. Зокрема, популя
У пресу «просочилася» інформація, що оргкомітет із підготовки свята «Лесині джерела» готує для новоград-волинців та гостей міста неабиякий сюрприз. Оскільки на запрошення естрадних «зірок», як завжди, бракує коштів, пропонується самим же городянам відчути себе у ролі такої «зірки» — заспівати у святковий день на головній сцені міста.Ключова умова,
Кохаються голубки —Літній кум з кумою:— Люба, ми є Близнюки,Одна кров з тобою!Я в тобі світ-рай знайшов,Мед-нектар з росою.Нашу вірність і любов…Не залить водою!За «гречаного» романаМаю кольки в спині…Гроші всі, моя кохана, Я віддав дружині!Кума спіднє одягає,Червона, як мак:— Як грошей у вас немає, —Ви — Баран! Я — Рак!Володимир ДАНИК
Як кохання вогонь зник, —Розлюбив Наталку —Купив вудки чоловікЙ пішов на рибалку.На Случі сидів, крутивВін в спінінгу ручку,Там, на пляжі, закадрив…Повнотілу «щучку»!Що в кругу пенсіонерівЗадом всім крутила,Замість риби — кавалерівНа свій стан ловила.Рибак закохавсь й забувЗа плотву й сазана…З красунею закрутивПляжного романа.Повезло йому, небозі,Н
З заробітків повернувсяГосподар до хати.Гульк до спальні, роздягнувся,Став жінку шукати.Хоч було у спальні темно, —Злапав молодицю…Довго гладив повні стегнаЙ м’якеньку сідницю.Як закінчив любувати,Одів спіднє, шати,Пішов в кухню митись, бритисьЙ голод вгамувати.Зайшов — став він сиротою, Слабість все здолала:Його жінка над плитоюСтіну шпаклювала.—
До приватного майстра з виготовлення ключів та ремонту ювелірних виробів зайшов чоловік. Привітавшись, поцікавився:— Ви застібки на ланцюжки міняєте?Майстер поцікавився:— У вас який?— Срібний.— Ось на стендику зразки. Вибирайте. Це застібки на легкі ланцюжки, це — більш на…— Дев’яносто гривень?! — аж роззявив рота замовник, подивившись на цінники.
Завершувався другий тайм з футболу. Грали «наші» з «ненашими». Черговий лікар, самотньо сидячи в робочій кімнатці, неабияк нервував. Та й зрозуміло: вирішувалася доля команди, за яку він вболівав. А боротьба точилася за вихід у півфінал. Наразі гра загострилася біля воріт «ненаших». Медик занервував. Почав йорзати на табуретці. Заломлював пальц
20 ГРУДНЯ, 20 ГОДИН, 20 ХВИЛИН, 20 СЕКУНД…У підвалі — тиша. Ні, не тиша. Цокання годинника на стіні, ніби відлуння дзвону на Михайлівській, а краплі води, які крапають із бетонної стелі на долівку, тарабанять так, ніби поряд снаряди лягають.Принаймні так здавалося Панасу.ПАНАС: Г-галю…ГАЛИНА (зриваючись на крик): Спи крячкою! Спи, панікер! Якби не
Панас лежав на ліжку біля стінки і слухав, як за вікном гавкав сусідський пес. Не давав спати. Думкою лаяв собаку. Потім повернувся до дружини.ПАНАС: Галю.ГАЛИНА: Нарешті!ПАНАС (здригуючись): Що, нарешті?ГАЛИНА: Жду, жду, а ти мовчиш! Думала, що ти вже того…ПАНАС: Чого — того?ГАЛИНА (трохи помовчавши): Вже того спиш.ПАНАС: А-а. А я вчора в Чорногуз
Чоловік пролежав спину,Спустошив їдальню,Виспавшись, зустрів дружинуЙ зразу тягне в спальню.Жінка від його турботиНа лиці змінилась:— Милий, я прийшла з роботи —Дуже вже стомилась!Розкажи, що в доньки Наді?Як сидиться Юлі?!Про партблоки в новій Раді…Та… бюджетні дулі!Чоловік, аж взявши в боки:— Мила, гониш воду!Всі ті партії і блокиНе служать народ