- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Уже нікого не здивуєш людьми без певного місця проживання, поділивши поміж себе «зони обслуговування», риються в смітниках у пошуках їжі або якого-небудь «скарбу». Деяким з них усміхається доля. Одним з таких щасливчиків став жебрак Петро (з певних міркувань населеного пункту не називатимемо). У свої двадцять з невеликим він мав вигляд занехаяного
Олександра Шпака побили коло самої хати.Сусіди дивувалися:— Чули новину?..— Кому ж дорогу перейшов?..— Такий, що й мухи не скривдить...— Тихий...Олександр жив з матір’ю. Уже давно мав би онуками свою матір порадувати, а він усе одинаком ходить. Відлюдкуватий якийсь. А й правда, хто піде за малого, худого, хоча шевелюра — куди там тому Пушкіну!Напад
Першими в умовлене місце прийшли Борис і Антон, а через хвилин двадцять притупав Денис. З літрою самогону. Була звичайна попойка. Наливали, пили, закушували, жартували, говорили про політику, недобрим словом згадували владу. Мову про чиновників завів Денис, що не сподобалося Антонові, мовляв, чого очорнювати всіх підряд, є й серед них порядні. С
— Лікарю, у мене щось із цим…— Чим?— Із сечовим міхуром. Ні спати, ні до вітру тобі сходити…— Мені?— В смислі, мені. — А. Ну?— Мучить.— Здайте аналізи. Подивимося.Наступного дня.— Заходьте. Що у вас?— Сечовий міхур.— Турбує?— Ще й як! Ні спати тобі, ні до вітру…— А! Це ви? Аналізи здали?— Еге. Результати сказали вам принесуть.— Правильно сказали. З
Вночі до чергової частини Богунського райвідділу міліції м.Житомир з приймального відділення міської лікарні надійшло повідомлення про те, що до них доставлено 18-річного хлопця з вогнепальним пораненням грудної клітини. Правоохоронці одразу виїхали на місце події… * * * Дядько Вадим клацнув віконцем і повісив на нього табличку «Зачинено». А відт
Днями зустрів знайомого. Привітавшись, той забідкався:— Ти знаєш, з’явився новий вид шахраїв.— Це який же? — цікавлюсь.— Мій батько, — продовжив сусід, — пішов по пенсію в один із банків, розташованих у центрі. Отримав, значить, виходить з цієї установи, коли зирк — а на асфальті пачка доларів лежить!— Підняв? — питаю, здогадуючись про фінал історі
(Закінчення. Початок у №44, 45, 46, 47 «ЗІ»)13.Психопат, схиливши голову, сидів навпроти капітана Довговуса і нервово покусував нижню губу.Оперативник, проникливо дивлячись на затриманого, поцікавився:— Нічого не хочеш сказати?— А що мені говорить?! — Фому Жукова зі стільця підкинуло, неначе катапультою.— Сядь! — з притиском сказав Довговус. Психоп
Сидить дід Пилип на дивані й гортає перекидний календар. — Де це ти його, старий, узяв? — спитала баба Килина, ввійшовши до кімнати. — Онук дав, ге-ге! — сміючись, відказав дід Павло. — А чого регочеш, наче дідька безрогого побачив? — Та тут таке понаписували! — Кумедне щось? — Послухай-но. Ось, наприклад: «Всесвітній метеорологічний день»!
(Початок у №44, 45 «ЗІ») 7. Господар квартири, Віктор Станіславович, обхопивши голову руками, непорушно сидів на дивані. — Прошу вибачення, — сказав майор Ващенко. — Розумію ваше горе. Прийміть мої співчуття. Але я мушу задати кілька запитань.— Так, так, я вас слухаю, — чоловік зрештою прибрав руки з обличчя, вмостив їх на колінах. — Сьогодні у
Містом поповзли чутки, ніби в минулі вихідні між кількома військовими і цивільними особами, котрі відпочивали в кафе-барі «Марсель», виникла бійка, в результаті якої одна людина загинула.Але як редакції повідомила А.Власюк, помічник начальника Новоград-Волинського міськвідділу міліції із взаємодії з громадськістю та ЗМІ, події розгорталися дещо за