- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
АБО ПРО НОВІ ВИПАДИ РИБАЛЬСЬКИХ БРАКОНЬЄРІВЯкось старий рибалка мені розповідав про те, яка колись (років з 30-40 років тому) ловилася риба. — Раніше,— говорив він,— риби в Случі було стільки, хоч лопатою вигрібай! Тепер з того, що було, мабуть, і одного відсотка не лишилося. Раніше вийдеш на сома, штук тридцять, та таких, кілограмів до десяти зло
Ірина розлучилася з чоловіком, коли сину Андрію не було ще й року.З першим чоловіком не пощастило. Пив, прикладав руку, часто не приходив додому.На майбутнє втратила будь-яку надію.Та незабаром познайомилася з Леонідом. Він виявився тим чоловіком, котрий їй на той час був потрібний. Згодом одружилися. Вітчим до Андрія ставився, як до свого рідного.
Важко сказати, з якої причини Ігор відростив довге волосся і почав незвично одягатися. Може, для того, щоб привернути до себе увагу, або, може, наслідувати своїм музикальним чи кіношним кумирам? Але у великих містах такі люди мало примітні. Інша справа — маленькі містечка, райцентри... У них молодий чоловік з незвичайною зовнішністю неоднозначно сп
Борис Іванович по мобільному телефону набирає номер своєї дружини, Аліни. — Привіт, золотко! А з другого кінця: — Какоє я тебе «золатка»? Борис Іванович на мить закляк. У голові одразу різні думки рояться. Однак сурово так питає: — Де моя дружина? З того боку — теж не шовковим голосом: — Какой жена? Ілі імеєш ввіду — твой жена? — Мой, мой! —
Пиятика починалася із самого ранку. Потім компанія розбрелася. Хто куди. Однак Раїсі (імена в матеріалі змінені) хотілося випити ще. Зайшла до знайомої, Галини. Запропонувала «повеселитися». — Ні, щось мені погано сьогодні, — відмахнулась та. Раїса збадьорилася: — Ось похмелися і покращає! — Навряд. Не буду. Перемучуся ліпше, а то знову повтори
Це почалося ще влітку 2000 року, коли Іринці (з етичних міркувань імена в матеріалі змінені) було лише чотири роки. Саме тоді її рідний батько, 33-річний Анатолій, мешканець Новограда-Волинського, вирішив залучити свою дочку до статевого акту.Спочатку це були лише «пробні» доторкування, щоб збудити в дитини статевий інстинкт, а трохи згодом — і пря
(Закінчення. Початок у №14 «ЗІ» від 03.04.09) Дівчина підійшла до столика оперативників. Ледь усміхаючись, запитала: — Що замовлятимете? Івасютін відповів запитанням на запитання: — Ви вчора теж тут працювали? «Жовта пташка» враз нашорошилася. — А вам що до цього?! Ви прийшли щось замовляти чи чіплятися до… до… Були вже тут такі! — А хіба з
Уранці до міського відділу міліції подзвонили з лікарні. Головний лікар повідомив, що до них півгодини тому поступив чоловік років 35-40 з важкими тілесними ушкодженнями. Документів при ньому — ніяких. Начальник міського відділу міліції, полковник Левченко, одразу поцікавився: — Він при тямі? — На жаль, ні, — відказав головний лікар і додав:— Су
Світало.Іван Іванович солоденько потягнувся, сів на край ліжка, позіхнув. Намацав пальцями ніг капці.На кухні щось зашкварчало. Потягло чимось смачненьким. Почовгав на запах.Юля Володимирівна крутилася біля плити, смажила млинці.Іван Іванович чемненько привітався, поцікавився:— З вишкварками?— Авжеж! — усміхаючись, відказала Юля Володимирівна, і од
УГОНБуло 2 лютого 2008 року.Вони мчали по нічній трасі.— Невже нам пощастило? — Олександр не вірив в удачу.Андрій невпевнено хитнув головою:— Ще не зовсім. Треба ще проскочити Житомир. А точно твій знайомий тачку візьме?— Я ж дзвонив йому. Ти чув.— Ну, дивись, а то доведеться десь у лісі спалити.— Та ну! Той візьме!— Передзвони.— Що?— Передзвони йо