- газета «Звягель-ІНФО»
- медіа твого міста
Вони майже одночасно приїхали до продуктового магазину. На велосипедах.Умовно їх назвемо «А» і «Б».«А» першим зробив певні покупки і першим поїхав додому.Вдома «А» завів велосипед у двір і тільки тепер придивився до нього.— Непоганий велік, — здивовано мовив «А», чухаючи потилицю. Але не мій. Схожий, але… Це що, виходить, я вкрав чийсь велосипед?*
Іван Степанович Краснознаменський увійшов до кабінету свого колеги по відділу і просто від дверей запитав:— Ти мене шукав, Євгене Федоровичу?— Так, Іване Степановичу! Твій мобільний, як не подзвоню, — все «поза зоною»…— Батарейка сіла, — винувато схилив голову Краснознаменський.— Ну, проходь, шановний Іване Степановичу Сало. Сідай.Краснознаменський
Горюють люди в Україні,Торують в бідність плідно путь.Чинуші в Раді і Кабміні В Європу боком нас ведуть.Корупція квітує в Раді,Чинам — відкати надає.Бариги, злодії у владіБагатство збільшують своє.Погнали в світ молодь, родини,Розкрали позики «орли»,Народні гроші УкраїниВ офшорні зони завезли.Коли службовці показалиВміст декларацій, — подив, сміх!Н
— Алло! Привіт, любий!— Привіт, моя мила!— Як себе почуваєш?— Дякую, добре! А ти?— Не дуже.— Що таке?!— Спала погано. Шия ниє.— Мабуть, не дуже вдало положення тіла вибрала на ліжку вночі. Дуже болить, мила?— Та ні.— Чим зараз займаєшся?— Лежу в ліжку. Ніжуся. Телевізор дивлюся. Сьогодні — вихідний. А ти, любий, що робиш?— Читаю. Газету.— На дивані
— Здоров, Іване!— І ти будь здоров, Петре! Як ся маєш?— Та…— Щось невесело.— Чого веселиться? Е-хе-хе-е.— Воно, Петре, тепер усім не той…— Ой, не кажи, Йване. Є таке...— А ти що, власне, хотів?— Та, думаю, зайду до доброго чоловіка.— Ну…— Всі знають, що ти — добра душа!— Ну…— Даааааааа…— То чого так важко?— Клопіт маю, Іване.— Який же?— Дорога з’їл
Проходжу повз двір Хапайчуків. Чую, Ганька курей кличе:— Тю-тю-тю-тю-тю! Ідіть мої хоро-о-ші! А ходіть-но до ме-е-не! Я вам пшенички насиплю! Я вам просика дам! Ходіть, мої лапульки! Тю-тю-тю…У неї їх — хмара! Ну, як не хмара, то із сотню набереться.Мене вздріла.— Здоров була, Лук’яно!— Здраствуй, Ганно! Вихованців своїх пестиш?— В смислі?— Кажу, п
Шановні наші слухачі! Раді вітати вас! І поспішаємо поділитися з вами новинами, що надійшли до нашої поштової скриньки останніми днями. Отже, в ефірі «Радіо звичайних новин»! ПОДІЇ В ЗОНІ АТО Російські «відпускники», які заблукали в степах Донбасу, на новорічно-різдвяні свята продовжували гатити по українських позиціях не тільки зі стрілецької,
З телеящика без нормиВлада нам зливає,Які Рада пшик-реформиНароду «клепає».Людей довели до слізЇх блоки, платформи,Що зварганили «Безвіз»Й міражі-реформи:…«В судах, школах і лікарні,В охоронців… й буцегарні…,З влади чинодрали — Все реформували!!! Про ілюзію багатуБрешуть людям вдвічі,Собі, спікерську зарплату,Збільшили… удвічі!Хто був у владі, —Ста
У Житомирі… Чекаю на рейсовий автобус. Туди-сюди снують люди. Різні...— Допоможіть на операцію! Серце в мене.— Куди, Васю! Заховай гаманець! Ти подивись на нього! Бугай! Серце… В мене також серце!.. Заховай гаманець, меценат!— Гаразд, Клавочко…Поряд мене, на лавці, повсідалися веселі молодики. Четверо. П’ють пиво з жерстяних банок. Один із хлопаків
Веду синочка свого зі школи.Раптом питає мене:— Мамо, а що оті літери на машині значать?— Як, що? — кажу. — То її номер.— Ні, — хитає головою моє чадо і тицяє пальчиком вище номера легковика. — Оті літери, що на лобовому склі написані?Мене аж льодом обдало. На задньому лобовому склі машини великими друкованими літерами напис: «ПТН ХЛО». А під ним —